Гідросфера. Світовий океанУкажіть твердження, яке є визначенням поняття "протока":*1 балЯк поділяються моря за місцем розташування на:*1 балНа води суходолу припадає:*1 балЯкий океан зображений на картосхемі?*1 бал
Укажіть твердження, яке є визначенням поняття "атоли":*1 балДо яких островів за походженням можна віднести острів зображений на картосхемі:*1 бал
Який океан зображений на картосхемі?*1 бал
Скільки відсотків води міститься у Світовому океані?*1 балУкажіть місця та необхідні умови, за яких утворюються коралові острови:*1 балПрізвище та ім'я*Що зображено на рисунку?*1 бал
Море, зображене на ілюстрації, належить до:*1 бал
Курильські острови за своїм походженням є:*1 балНайбільшим за площею півостровом, зображеним на картосхемі, є:*1 бал
Океан, який перетинають усі меридіани:*1 балБерінгова протока сполучає два океани:*1 балМоре, зображене на картосхемі, відносять до:*1 бал
На які типи поділяють острови за походженням:*1 балВкажіть правильне розташування океанів за ступенем зменшення їх площі:*1 балЯкий океан зображений на картосхемі?*1 бал
Виберіть із переліку всі існуючі "кольорові" моря:*4 балиНайглибший океан:*1 балЯку частку поверхні земної кулі вкриває Світовий океан?*1 балПротока, яка з'єднує між собою Чорне та Мармурове моря, зображена на рисунку має назву:*1 бал
Найменше море світу за площею:*1 балНайширшою протокою Світового океану є:*1 балВеликий Бар'єрний риф за своїм походженням належить до:*1 балМоре Банда виділене на картосхемі відносять до:*1 бал
Укажіть поняття, якому відповідає визначення: "Частина океану, яка більш-менш відособлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищенням дна":*1 балІноді вчені виділяють ще океан, який включає в себе частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів й називають його:*1 балУкажіть твердження, які правильно характеризують поняття "гідросфера":*4 балиЯке море називають "море без берегів"?*1 балГренландія за походженням належить до островів:*1 балЧастина суходолу, яка одним кінцем з'єднана із суходолом, а з трьох інших сторін омивається водою:*1 балУкажіть назву найменшого за площею океану:*1 балНайдовшою протокою Світового океану є:*1 балУкажіть назву найбільшого за площею океану:*1 балЧастина океану чи моря, що вдається вглиб суходолу, це:*1 балНайбільше за площею море у світі:*1 балДо яких островів за походженням належать Гавайські острови?*1 балЯкого походження острів зображений на рисунку:*1 бал
Найбільші запаси прісних вод нашої планети містяться в:*1 балУкажіть твердження, яке є визначенням "острів":*1 балЯкий океан зображений на картосхемі?*1 бал
Наймілкішим морем світу є:*1 бал
Картографія: математична основа карт, картографічне зображення, генералізація
Термін картографія має грецьке походження та означає "рисування карт". Картографія - це сфера діяльності, що допомагає людству орієнтуватися на будь-якій території, наочно передає вигляд певної території, місцерозташування та просторові характеристики об'єктів, поширення природних та соціальних явищ.
Картографія
в минулому
 |
|
|
Герхард Меркатор |
Створення карт - це один з тих видів людської діяльності, що прийшов до нас з глибокої давнини. Перші відомі картографічні зображення відносяться ще до часів Давнього Єгипту. А от наукове обґрунтування картографія отримала у Давній Греції. Тут були розроблені перші проекції, введено поняття широти та довготи та почалося їх застосування на картах, були розроблені настанови по складанню карт, як наприклад "Керівництво по географії Клавдія Птоломея".
Із занепадом Давньогрецької, а потім Давньоримської культури відбувається занепад і картографії. Довгі часи картографи займаються лише практичними питаннями складання, а частіше перемалювання, карт для прибережного судноплавства та невеликих територій своїх країн та земель.
Справжній розквіт науки картографії починається в епоху великих мандрівок. У 15 сторіччі великі мореплавці починають освоювати світ. Їм стають потрібні карти, що відображатимуть значні території, а іноді і весь відомий світ. Зі своїх подорожей вони привозять нові відомості про моря та океани, острови та континенти. Все це вимагає нових підходів до складання, оформлення і використання карт. І картографія отримує нове життя в роботах практиків та теоретиків Мартина Бехайма та Мартина Вальдземюллера, Дієго Ріберо та Батисти Агнесе, Герхарда Мерткатора та Абрагама Ортеліуса.
Загальний розвиток науки і технологій в подальші роки визначив напрямки розвитку картографії. З розвитком друкарської справи людство перейшло від рисованих карт до карт друкованих. А в останні роки від паперових карт до карт цифрових. На кожному з цих етапів картографам приходилося вирішувати відповідно нові завдання: наприклад, розробляти правила передачі картографічного зображення обмеженої кількістю кольорів, чи пізніше правила кодування метричної та атрибутивної інформації для зберігання карт в базах даних ЕОМ.
Картографія
сьогодні
 |
|
|
Сучасна цифрова топографічна карта |
Сучасна картографія - це наука про карти та способи їх створення та використання. Наука картографія спирається на вчення про предмет та методи картографування та вчення про картографічне відображення світу. Серед основних теорій картографії:
- теорія картографічних проекцій, що розглядає способи відображення поверхні еліпсоїду на площині (картографічні проекції), викаження картографічних проекцій, класифікацію проекцій.
- теорія знакових систем та способів відображення, що розглядає способи подання різноманітних явищ та об'єктів, відображення інформації за допомогою умовних знаків, питання уніфікації умовних знаків та інше.
- теорія картографічної генералізації, розглядає принципи та способи узагальнення інформації об об'єктах та явищах при відображенні їх на картах, методи картографічної генералізації при проектуванні та складанні карт, основні фактори, які впливають на вибір способів генералізації різних типів даних.
- теорія проектування та виготовлення карт, яка розглядає методи, етапи та процеси створення карт, а також питання автоматизації процесів створення картографічної інформації.
- теорія та методи використання карт, в межах якої досліджуються питання аналізу картографічної інформації, вимірювання по картам (картометрія), створення на основі аналізу карт похідних картматеріалів.
Окремими розділами картографії є:
- історія картографії та картографічного виробництва;
- картографічне джерелознавство, що займається питанням походження джерел картографічних даних, їх аналізом та систематизацією.
В практичному аспекті картографія - це технології та способи створення та оновлення різних типів карт та атласів, підготовки карт до видання, технології та інструментарій створення електронних карт, їх використання в геоінформаційних системах.
Види
карт
 |
|
|
Сучасна паперова тематична карта "Ґрунти України", видана ДНВП "Картографія" |
За змістом сучасні карти поділяються на два різних типа: загальногеографічні, що відображають власне місцевість без виділення певних її елементів серед інших, та тематичні карти.
Загальногеографічні карти детально відображають певну місцевість, складаються за єдиними вимогами до їх вмісту, оформленню та математичній основі, при цьому за своїм масштабом поділяють на оглядово-географічні та топографічні.
 |
|
|
Морська навігаційна карта |
Оглядово-географічні карти включає зображення земної поверхні, що охоплює значні території. Такі карти мають масштаб від 1:500 000 до 1:10 000 000.
Топографічні карти - детально відображають певну місцевість. Топографічні карти за їх масштабом розрізняють на:
- оглядово-топографічні карти - масштаб карт 1:1 000 000 та 1:500
000;
- дрібномасштабні топографічні карти - масштаб карт 1:200 000
та 1:100 000;
- середнємасштабні топографічні карти - - масштаб карт 1:50 000
та 1:25 000;
- крупномасштабні топографічні карти - масштаб карт 1:10 000 та
1:5 000;
- топографічні плани - масштаб карт 1:2 000, 1:1 000, 1:500.
Обзорно-географічні та топографічні карти мають уніфіковану математичну основу. За звичай будуються на основі номенклатурних аркушів.
Тематичні карти - це карти, що відображають окремі елементи місцевості та пов'язані з ними певні показники природних або суспільних явищ. За змістом тематичні карти в свою чергу поділяються на різні типи: геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, тектонічні, сейсмічні, геохімічні, геоботанічні, зоологічні, кліматичні, агрокліматичні, ландшафтні, карти грунтів, карти рельєфу, карти лісів, карти промисловості та багато інших.
До тематичних карт відносять також спеціальні карти, що орієнтовані на певного споживача. Це, наприклад, учбові карти, різні види навігаційнихі карт, туристичні карти, кадастрові карти та інші.
Презентація "Ресурсні властивості літосфери"
Презентація "Грунти. Природні зони світу"
Презентація "Географічний простір"
Географічна оболонка - цілісна і безперервна
оболонка Землі, де її складові частини (земна кора, тропосфера, стратосфера,
гідросфера і біосфера) проникають один в одного і знаходяться в тісній
взаємодії. Між ними відбувається безперервний обмін речовиною та енергією.
Географічну оболонку можна визначити також як сферу безпосередньої
взаємодії ендогенних (внутрішніх) сил Землі із екзогенними силами (впливом
космічного випромінювання та гравітації).
Верхню межу географічної оболонки проводять по стратопаузі, так як до
цього рубежу позначається тепловий вплив земної поверхні на атмосферні процеси;
кордон географічної оболонки в літосфері часто прив'язують до нижньої межі
області гіпергенезу (іноді за нижню межу географічної оболонки беруть підніжжя
стратісфери, середню глибину сейсмічних або вулканічних вогнищ, підошву земної
кори, рівень нульових річних амплітуд температури). Географічна оболонка
повністю охоплює гідросферу, опускаючись в океані на 10-11 км нижче рівня моря,
верхню зону земної кори і нижню частину атмосфери (шар потужністю 25-30 км).
Найбільша товщина географічної оболонки близька до 40 км. Саме географічна
оболонка є об'єктом дослідження географії та її наук.
Основні компоненти географічної оболонки:
літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера, антропосфера.
Літосфера - тверда оболонка Землі.
Складається із земної кори і верхньої частини мантії, до астеносфери, де
швидкості сейсмічних хвиль знижуються, засвідчуючи про зміну пластичності
порід. У будові літосфери виділяють рухливі області (складчасті пояса) і
відносно стабільні платформи. Блоки літосфери - літосферні плити - рухаються по
відносно пластичної астеносфері.
Гідросфера - сукупність усіх водних запасів
Землі. Велика частина води зосереджена в океані, значно менше - у
континентальній річкової мережі і підземних водах. Також великі запаси води є в
атмосфері, у вигляді хмар і водяної пари. Частина води знаходиться в твердому
стані у вигляді льодовиків, снігового покриву, і у вічній мерзлоті, складаючи
кріосфері.
Атмосфера - газова оболонка Землі, що
утримується біля неї гравітацією. Оскільки не існує різкої межі між атмосферою
і міжпланетним простором, то зазвичай атмосферою прийнято вважати область, в
якій газове середовище обертається разом з Землею як єдине ціле. Атмосфера
Землі містить кисень, використовуваний більшістю живих організмів для дихання,
і діоксид вуглецю споживаний рослинами, водоростями і ціанобактеріями в процесі
фотосинтезу. Атмосфера також є захисним шаром планети, захищаючи її мешканців
від сонячного ультрафіолетового випромінювання. Земна атмосфера великою мірою є
продуктом життєдіяльності живих організмів. Атмосфера чинить тиск на земну
поверхню із силою 1кг/см2.
Біосфера - це сукупність частин земних
оболонок (літо-, гідро-і атмосфери), яка заселена живими організмами, перебуває
під їхнім впливом і зайнята продуктами їх життєдіяльності.
Антропосфера - частина географічної оболонки,
яка слугує середовищем існування людського суспільства, відповідно
використовується людиною як джерело умов і ресурсів для свого існування і
зазнає змін внаслідок такого використання (процесу природокористування).
Завдяки властивостям земної атмосфери середня її температура біля земної
поверхні складає 17°С.
Хроніка українських негод, спричинених зміною клімату
Говорячи про кліматичну кризу, ми постійно чуємо про її негативні наслідки, які чекають на нас у майбутньому. Біологічні види, які вимруть, території, які будуть затопленими або втратять родючість, сотні тисяч людей, які стануть кліматичними біженцями вже за якихось 30 років. Але температура на планеті уже зросла, і з багатьма впливами цього процесу ми стикаємося і зараз. До чого призводить, здавалося б, незначне (наразі – близько 1°С) потепління? Розглянемо на прикладі стихійних лих, що відбулися в Україні цього року.
Пилові бурі
2020 рік в Україні почався з аномально теплої та безсніжної зими. Вперше за 140 років у Києві не тільки не було метеорологічної зими, але й температура повітря не опускалася нижче -10°C. Декому така погода навпаки подобалася, адже нарешті можна не носити десять светрів під пуховиком і зручно ходити сухим чистим асфальтом. Однак для української природи це не така вже й велика радість.
Через те, що снігу майже не було, ґрунт зволожився недостатньо і його поверхневим шарам бракувало вологи. Тому у вітряну погоду пил та курява легше підіймаються і з’являються пилові бурі, які цьогоріч вже відчули Київська та Чернігівська область. Проблема поглиблюється ще й через безконтрольне розорювання земель та масову вирубку дерев, які мали б утримувати ґрунт.
Урагани
Потужні вітри, шквали та урагани – ще один прямий наслідок зміни клімату. Вітер – явище, напряму пов’язане із температурою. Він утворюється через перемішування холодних і теплих повітряних мас. Велику роль у цьому процесі відіграють океани, які природним чином регулюють клімат на планеті. Тепле і вологе повітря над ними піднімається вгору, холодне і сухе опускається вниз, і таким чином утворюється циклон – такий собі вихор.
За останні два десятиліття моря та океани поглинули більше 90% надлишкового тепла, що утворилося через парниковий ефект. Це призвело до потепління океанів та змін океанічних течій, що значно впливає на процеси формування циклонів та ураганів. Вони стають потужнішими, частішими і більш непередбачуваними.
Із надпотужними вітрами, зірваними дахами і поваленими деревами цього літа стикнулися, мабуть, в усіх областях України. Наприклад, Кіровоградська область через вітри залишалася частково без світла, а на Донеччині та Тернопільщині траплялися навіть торнадо.
Сильні зливи та град
Крім вітрів, при формуванні та русі циклонів утворюються також важкі хмари і, як наслідок, опади. Тож чим масштабнішими стають циклони, тим потужніші зливи. Крім того, за вищої температури активніше випаровується рідина. А якщо тепліше повітря, то більше вологи воно може утримати. Таким чином, води в атмосфері, як і опадів, стає більше.
Нашкодити можуть не лише сильні дощі, але й град. Він утворюється, коли під час грози потужний вітер піднімає дощові краплі вгору у холодні шари атмосфери, де вони замерзають, приєднують до себе краплі води з повітря навколо і випадають на землю так швидко, що не встигають розтанути. Цьогоріч буревії, зливи та град вже встигли нашкодити Харківщині, Полтавщині, Сумщині та в Запорізькій області. Та і з інших областей України надходять фото з крижинами розміром як волоський горіх, полуниця, чи навіть куряче яйце.
Повені
На перший погляд, дощі могли б піти на користь сільському господарству, яке потерпало від спеки та посух. Однак проблема в тому, що через зміну клімату зливи відбуваються рідше і набагато інтенсивніше. Місячна норма води може випасти всього за кілька годин. Цього року після аномально сухої зими прийшов червень із сильними зливами та градом, що спричинили повені. Наслідки такої погоди для аграріїв поки не катастрофічні, та все ж є ризик втратити частину врожаю через побиття градом чи затоплення сільгосп угідь.
Крім того, не пристосовані до повеней міста теж потерпатимуть від надлишку води. Затоплені підземні переходи, підвали і вулиці вже зараз стали нашою реальністю, а човни все частіше стають більш комфортним транспортом, ніж автобуси. А в червні на Західній Україні масштабна повінь затопила десятки населених пунктів і призвела до загибелі людей. Масштабні зливи перетворили дороги на ріки, а вирубка лісів та забудова річкових заплав погіршили ситуацію. Подібна ситуація, трапилася і на Одещині, де обійшлося без людських жертв, але на полях замість звичного врожаю після повені збирали рибу.
Посухи
Однак затоплення – це не єдине, від чого потерпає південна частина України. Поки частина України боролась із надлишком води, у Миколаївській, Херсонській області та Криму її критично бракує. Причина цьому – вже згадана безсніжна зима, через яку волога в ґрунті накопичилася недостатньо, та рекордно спекотний початок літа.
Надмірно суха та тепла погода шкодить не лише врожаям чи людям, які залежать від сільського господарства напряму. Відсутність опадів та льодового покриву призвели до того, що у більшості річок України рівень води був нижчий за норму. Державне агентство водних ресурсів навіть повідомляло про можливе обмеження або зміну умов використання води.
Пожежі
Паління трави та людська необачність часто стають причиною масштабних пожеж. У 2019 році горіли ліси Сибіру, Австралії, Амазонії, а цьогоріч масштабне полум’я охопило і Україну. В різні періоди 2020 горіли ліси Житомирщини, Луганщини та Чорнобильської зони. Через це значно погіршилася якість повітря у сусідніх містах, з’явився смог, попіл з пожеж додався до вже згаданих пилових бур, а в Луганській області у полум’ї навіть гинули люди.
Зміна клімату сама по собі не спричиняє таких лих, але значно їх посилює. Адже саме через посуху полум’я розноситься так швидко. Причиною займання може стати навіть недопалок чи скляна пляшка, яка під яскравим сонцем працює як лінза.
Куди тікати?
Стихійні лиха відбуваються в усіх куточках України, тому сховатися від негод навряд вдасться. Важливо розуміти, що ті наслідки, які ми бачимо зараз, не зникнуть одразу, навіть якщо температура магічним чином припинить зростати просто зараз. Тож до таких подій необхідно бути готовими та заздалегідь впроваджувати заходи, що дозволять адаптуватися до несприятливих умов.
Кожне місто чи регіон має свої особливі умови та ризики, тому немає єдиного універсального «рецепту». Місцева влада повинна оцінити ризики та можливості, які виникають через зміну клімату, та розробити власні плани з адаптації. Це може бути покращення системи водовідведення, відновлення лісів, розбудова зелених зон, посилення заходів протипожежної безпеки. Все те, що допоможе зробити населення, інфраструктуру та природні екосистеми менш вразливими до наслідків зміни клімату.
З іншого боку, якщо клімат продовжить змінюватися нинішніми темпами, такі події ставатимуть все масштабнішими, частішими та непередбачуванішими. Тому вже зараз країни світу мають почати боротися з головною причиною зміни клімату і скорочувати викиди парникових газів. Йдеться в першу чергу про відмову від викопного палива в усіх секторах, адже саме спалювання вугілля, нафти і газу вносить найбільшу частку цих викидів. Покращити кліматичну ситуацію допоможе перехід на відновлювану енергію в комплексі з покращенням енергоефективності усіх секторів, а також розвиток сталого сільського господарства і транспорту.
Ну і не варто забувати, що світ залежить не лише від політики, а й від усіх, хто його населяє. Тому відповідальне та дбайливе ставлення кожного з нас до довкілля так само допоможе уникнути найгіршого. Обирайте більш екологічні способи пересування – пішки, велосипедом чи громадським транспортом. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки на природі і вдома, заощаджуйте воду та електроенергію, якщо це можливо. Виступайте проти незаконних вирубок лісів та підтримуйте організації та ініціативи, які боряться за безпечне довкілля.
ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ НА ВИЗНАЧЕННЯ МАСШТАБУ, ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ, НОМЕНКЛАТУРИ, МАГНІТНОГО АЗИМУТА ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ
Чим займаються сучасні географічні професії?!
Географію тривалий час пов’язували із романтикою – відкриття нових земель, дослідження регіонів, де раніше не ступала нога людини, і далі в такому ж дусі. Але у сучасному світі немає місця для подібних романтичних думок, адже майже все відкрито і досліджено.
А питання, які залишилися, турбують переважно вузькоспеціалізованих науковців. Однак, це не зовсім так. Далеко не всі географічні питання та задачі вирішено.
Коли я вчився на географа, то часто чув питання – «так ким ти будеш?». На це питання я не міг дати короткої відповіді, адже вчив наскільки широкий спектр предметів, що не міг зупинитися на чому конкретному.
Буду синоптиком – прогнозуватиму погоду, хоча ні – кліматологом – займатимуться проблемами глобального потепління.
Чи все-таки гідрологом – буду складати пронози для річок, щоб бабу Галю на Закарпатті раптово не змило в Дунай.
Чи гідрохіміком – регулювати хімічний склад води, яку всі ми споживаємо.
А найцікавіше, що мова йде про кафедру, де я навчався. Всі перераховані проблеми є актуальними у всьому світі, тому закордонні роботодавці завжди моніторять ринок у пошуках спеціалістів з географії.
Хоча насправді, не існує такого поняття як «спеціаліст з географії». Цей туманний вираз заважає розібратися із суттю спеціальностей та зрозуміти на що можна розраховувати після закінчення університету.
Тож зупинимося на 15 професіях, де географ може знайти себе і реалізувати свій потенціал.
Немає коментарів:
Дописати коментар