На допомогу батькам

Профілактика деструктивної поведінки підлітків

Навчально-методичний посібник

Опис

У цьому посібнику зроблено спробу якомога ширше, водночас предметно, висвітлити проблему деструктивної поведінки підлітків, проаналізувавши сутність та особливості як самого явища в цілому, так і його окремих видів. У матеріалах розглянуто найбільш поширені та актуальні сьогодні види деструктивної поведінки підлітків: булінг та кібербулінг; зловживання Інтернетом; суїцидальна поведінка; паркур, руфінг, зачепін


Як говорити з дітьми про війну: поради психологів

Кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну. 

2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче. 

3. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

4. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

5. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

6. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям. 

Поліомієліт неможливо вилікувати, але йому можна запобігти, зробивши щеплення!!! 





Підтримувати й допомагати:

поради батькам на час пандемії

Переглянути








Знову до школи: Як підготуватись батькам і дітям до 1 вересня

                               

Нагадуємо, що необхідно зробити до 1 вересня батькам школярів для здорового і корисного навчального року. Перевірте себе за списком і переконайтеся, що ви готові до школи.

 ·              Переконайтеся, що зі здоров’ям дитини усе гаразд

Перед початком навчального року дитина має пройти профілактичний огляд у педіатра чи сімейного лікаря, з яким ви підписали декларацію для дитини. Звертайтеся до власного лікаря - менеджера здоров’я вашої дитини - для діагностики та лікування.

Перевірте, чи придбали усі необхідні речі

Тепловий комфорт дитині забезпечать повітропроникні тканини. Це - одяг з максимальним вмістом натуральних волокон. Звертайте увагу на інформацію на етикетці про склад тканини та інформацію про виробника, коли обираєте шкільний одяг. Адже у повністю синтетичному одязі (наприклад, з 100% поліестеру) дитина може пітніти, ризикує переохолодитись і застудитись.

Також звертайте увагу на якість пошиття, крій, фурнітуру, чи рівні рядки швів. Шкільна форма має бути зручною і не обмежувати рухи дитини. Особливу увагу приділіть безпечності. Продукція для дітей повинна мати висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Зазвичай номер та дата висновку зазначені на етикетці. У продавця має бути копія цього висновку.

Наступний важливий пункт - наплічник. Правильно підібраний рюкзак, якщо школяр носитиме його правильно, вбереже  дитину від проблем зі спиною. Безпечний і якісний шкільний портфель має важити не більше 1 кг, мати ортопедичну спинку і світловідбивні елементи. 

Важливо, щоби рюкзак був з двома широкими і м’якими плечовими лямками. Для рівномірного розподілу ваги необхідн,о щоби  дитина завжди використовувала дві лямки рюкзака. Це вбереже її від викривлення хребта. Лямки треба щільно затягувати, щоб рюкзак прилягав до спини по усій довжині. 

Краще обирати спинку середньої жорсткості, але вона обов’язково має бути м’якою з боку спини дитини. Додатковий ремінь на талії дозволить зафіксувати рюкзак на поясі, що зменшить навантаження на спину.

Заохочуйте дитину розповідати про будь-який дискомфорт, біль, оніміння чи інші відчуття у спині, шиї, руках чи ногах, які виникають при носінні рюкзака. Також слідкуйте, щоби загальна вага рюкзака з книгами, зошитами й письмовим приладдям ні в якому разі не перевищувала 15% від загальної маси дитини. 

·              Привчайте дитину до здорового харчування

Харчові звички формуються у дитинстві і зберігаються в дорослому віці. Достатня кількість поживних речовин і правильна культура спроживання їжі вбережуть дитину від численних хвороб, зроблять її бадьорішою і уважнішою.

Міністерство охорони здоровʼя України розробляє норми, а вже місцева влада має забезпечити харчування учнів. 

Харчування дітей має бути здоровим та збалансованим також поза школою. Тому в домашньому меню зробіть основою раціону овочі і бобові. Стежте, щоби дитина щодня їла фрукти та ягоди, молочні та кисломолочні продукти, у невеликих порціях - цільнозернові продукти, насіння та горіхи. Готуйте рибу 2-3 рази на тиждень і м’ясо (переважно птиці і кролика).

Також мінімізуйте кількість солі та цукру. Дитина має отримувати достатньо рідини і пити не за графіком, а орієнтуючись на відчуття спраги.

·              Підготуйте дитину психологічно

Говоріть з дітьми про початок навчання, зустріч з друзями, нові цікаві знання (і поза школою) та усіляко демонструйте своє позитивне ставлення, щоби сформувати позитивні асоціації з новим навчальним роком. 

Щоби уникнути стресу у вересні, почніть поступово відновлювати звичний для школи режим і темп ще у серпні - режим сну та "домашні завдання". Дитині має бути цікаво виконувати завдання, а про  час їх виконання зазделегідь домовтеся з дитиною.

Не примушуйте дитину до занять, особливо, якщо вона втомлена після активного дня, у поганому настрої або має інші плани (а ви не домовлялися попередньо про заняття). Спробуйте організувати усе так, щоб до часу занять настрій у дитини був добрим, а після навчання також заплануйте щось цікаве і бажано активне.

Також дбайте, щоби дитина спала достатньо.

Нехай новий навчальний рік буде легким, здоровим і корисним!

Пам'ятка на час зимових канікул

 (для батьків)

 

Зимові канікули – пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам’ятати про безпечну поведінку. З метою попередження нещасних випадків, травматизму просимо вас дотримуватися правил безпеки:

• не залишайте дітей без нагляду. Ви повинні знати, де знаходиться ваша дитина протягом дня і ночі;

• слідкуйте, щоб діти обережно поводилися з вогнем; 

• використання піротехнічних засобів (петард, бенгальських вогнів, хлопавок) небезпечне для життя і здоров’я; 

• нагадуйте дітям, що необхідно дотримуватись правил дорожнього руху;

• не дозволяйте, щоб діти ходили на водоймища, які ще не вкриті кригою або вкриті слабкою кригою; 

• нагадуйте правила поводження з побутовим газом під час користування газовими плитами; 

• пам’ятайте про правила поводження з дикими тваринами та бездоглядними свійськими тваринами.

Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього малих дітей! Пам’ятайте: ваше життя – у ваших руках, намагайтеся зробити все, щоб зберегти його.

Свято запам’ятається надовго, якщо воно пройде без проблем. А подбати про це повинні Ви самі. 

Зробимо життя безпечним!


До уваги  учнів, батьків! Внесено зміни у структуру 2020 – 2021 навчального року!

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov -2» прийнято рішення про запровадження в Україні з 8 по 24 січня 2021 року посилених карантинних обмежень, зокрема у цей час учням заборонено відвідувати заклади загальної середньої освіти.

      З огляду на зазначене, із врахуванням положень частини третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту», керуючись рекомендаціями Міністерства освіти і науки, викладеними у листі за №1/9-692 від 15.12.2020 року «Про запровадження карантинних обмежень», на виконання рішення педагогічної ради від 17.12.2020 року протокол №3 внесено зміни у структуру 2020-2021 навчального року та продовжено організацію освітнього процесу у І семестрі до 30.12.2020 року. Зимові канікули будуть тривати з 31.12.2020 року по 13.01.2021 року.

     ІІ семестр розпочнеться 14 січня 2021 року. У період з 14.01.2020 року по 22.01.2021 року освітній процес буде організовано у дистанційному форматі.

 

Бесіда на тему « Правила безпеки в інтернеті»

Сучасні діти проводять багато часу в інтернеті та доволі швидко навчаються орієнтуватися в мережі. Проте через свій юний вік не всі з них можуть усвідомити всіх небезпек, які ховаються в інтернеті. Щоб не втрапити в інтернет-халепу  потрібно дотримуватись кілька простих порад:

·                    "Правило бабусі" 

Експерти запевняють, що батьки мають навчити дітей ділитися в інтернеті лише тією інформацією чи фото, які не соромно показати бабусі. Тобто публікуйте лише те, що діти справді хочуть показати всім, і це не принесе їм якоїсь шкоди.

·                    Уникайте підозрілих речей 

Також дорослі мають пояснити дітям, чому не варто переходити на підозрілі посилання чи читати дивні повідомлення. Якщо малеча сумнівається, то нехай не боїться перепитати у батьків, чи безпечно їх відкривати.

·                    Встановіть захист

Дорослим рекомендується встановити надійні паролі та, можливо, навіть батьківський контроль для своїх акаунтів та ґаджетів. Щоб не сталося курйозних ситуацій, краще завжди виходити зі своїх профілів та блокувати комп’ютер у час, коли ним не користуєтеся.

·                    Бережіть секрети 

Розкажіть дитині, щоб вона ніколи не розголошувала людям свій номер телефону, домашню адресу, паролі чи інші приватні дані. Навіть, якщо, начебто, пише знайома людина. Якщо справді десь потрібно вказати особисті дані, то навчіть дитину обговорювати це з батьками.

·                    Перевірений друг краще нових двох 

Фахівці наголошують, що варто ретельно обирати друзів в соцмережах. Не довіряйте малознайомим друзям і не "дружіть" онлайн з незнайомими людьми.

·                    Робіть паузи 

Якщо ви втомлюєтеся від постійної роботи чи листування в інтернеті, то час від часу робіть перерви. І створіть для дітей графік для користування ґаджетами. Виділяйте певну кількість часу на день для інтернету і обирайте один день на тиждень, коли телефон до рук не варто брати взагалі.

·                    Висловлюйте погані думки

Якщо через інтернет у дітей назбиралися негативні думки чи емоції, зокрема від неприємної розмови чи листування онлайн, то обговоріть з ними це. Діти повинні довіряти батькам та могти висловитися в будь-який час. Так, їм буде легше впоратися з негативом.

Правила безпеки в інтернеті

 

Фільми, що мотивують вчитися

 Кожен із нас іноді не має бажання вчитися - дехто просто втомився від постійного навантаження та рутини; хтось через те, що з певної причини перестав бачити в навчанні сенс. Бувають і такі випадки, коли людина взагалі не розуміє важливості знань або ж не цінує можливості їх отримувати. 

  «ВІЛЬНІ ПИСЬМЕННИКИ» (2007)

  Англ. «Freedom writers»

 

На що звернути увагу при перегляді? / Яким чином ця стрічка мотивує на навчання?

·       Фільм засновано на реальних подіях та знято за книгою «The Freedom Writer’s Diary». Ця книжка цікава тим, що вона буквально написана дітьми з бідного американського району за часів незгасаючих міжрасових конфліктів, через які навіть підлітки могли жорстоко побити однолітків через приналежність їх до іншого клану. 

·       Екранізація змушує замислитися одразу над двома цікавими речами: 

1.    У наш час ми маємо чудову можливість не лише отримувати знання, а й робити це в безпеці.

Знання історичних подій  навіть «обивателями» могло б запобігти багатьом соціальним конфліктам. Адже, провівши паралелі, можна побачити схожість між причинами голокосту та дискримінації певних рас.

«ПРИГОДИ ПІБОДІ ТА ШЕРМАНА» (2014)  

 

·       Мультфільм - це також фільм

Так, це не серйозне кіно, так, це лише мультик.

АЛЕ: 

·       іноді й дорослим потрібно «читати казки»;

·       персонажі мультфільму - чимало історичних постатей, часто в іронічній формі, що нагадують про те, чого в цьому світі ти ще не знаєш! Згадаєш і французьку революцію і Троянську війну… але в дещо спрощеній формі;

·       добра та душевна історія передає невимушений настрій та заряджає енергетикою дитячої допитливості;

·       манери Пібоді та його мовлення надихають до самовдосконалення та покращення рівня мови; 

·       загалом, якщо ти любиш мультфільми, раджу подивитися, коли є такий настрій. 

                   «ДОМАШНЯ РОБОТА» (2011)

                    англ. The Art of Getting By

 

·       історія про хлопчика-двієчника, який не розумів не лише сенсу навчання, а й сенсу всього життя; перше вже випливало з другого. Така собі майже загальна характеристика підліткового внутрішнього опору до цього світу. 

      Чим має тобі сподобатись? 

·       якщо ти з тих, хто читаючи свого часу «Над прірвою в житі» (англ. «The Catcher in the Rye»), думав не про те, який беззмістовний цей Роман, а про взаємне розуміння з Селінджером, ти маєш оцінити ;) 

·       історія про хлопця, від якого вимагають плідної праці усюди: вдома, в школі, на уроках малювання - а він відповідає вчителеві, що «йому немає, чого сказати цьому світові». 

        Мотиваційне «навантаження»

·       із замкнутого та непокірного підлітка хлопець виходить на ‚правильний шлях‘. Тобто за сюжетом ти самостійно можеш  проаналізувати, що допомогло йому зрозуміти необхідність вчитися, що допомогло йому знайти себе в образотворчому мистецтві та в житті. Таким чином це має підштовхнути тебе знайти власний сенс у тому, що збираєшся робити. Адже, коли робиш щось для себе, а не для когось, і Бо тобі це здається раціональним, все йде невимушено й із розумінням чіткої мети! 

 

Сподіваюся, ці стрічки допоможуть тобі відновити сили й нагадати собі, задля чого всі ці старання!=)
А які мотиваційні фільми для навчання знаєш ти?

 


Як говорити зі своїми дітьми про коронавірусне захворювання 2020 року (COVID-19)?

8 порад, як заспокоїти і захистити дітей

 Нині, коли ви так багато чуєте про коронавірус, легко відчути інформаційне перенасичення. Якщо ваші діти відчувають тривогу, це також зрозуміло. Дітям може бути важко зрозуміти те, що вони бачать в інтернеті чи по телевізору (або чують від інших людей), тому вони можуть бути дуже вразливими до тривоги, стресу і смутку. Але відкрите обговорення та ваша підтримка допоможуть їм зрозуміти ситуацію, дотримуватися правильної поведінки й навіть зробити позитивний внесок для інших.

 1.  Ставте відкриті запитання та слухайте

Спочатку запропонуйте дитині обговорити проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначати напрямок розмови. Якщо діти ще маленькі й не чули про спалах, можливо, вам не потрібно піднімати це питання: просто нагадайте їм про хороші гігієнічні практики, не створюючи нових побоювань.

Переконайтеся, що ви в безпечному просторі. Нехай дитина скаже все, про що думає, не обмежуйте її у цьому. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді й інші види діяльності.

Найголовніше — не применшуйте і не уникайте побоювань дітлахів. Визнавайте почуття дітей та запевняйте їх, що боятися — це природно. Покажіть, що ви слухаєте їх, приділяючи всю свою увагу. Давайте зрозуміти, що діти можуть поговорити з вами та своїми вчителями, коли захочуть.

 2.  Будьте чесні: поясніть правду словами, зрозумілими для дітей

Діти мають право на правдиву інформацію про те, що відбувається у світі. Але дорослі несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідну віку, спостерігайте за реакцією і будьте чутливі до рівня тривоги дітей.

Якщо ви не можете відповісти на їхні запитання, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Використовуйте це як можливість разом ознайомитися з інформацією. Її чудовими джерелами є вебсайти міжнародних організацій, наприклад, ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я. Поясніть, що деяка інформація в інтернеті не є точною і краще довіряти експертам.

 3. Покажіть їм, як захистити себе та своїх друзів

Один із найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань — просто заохочувати їх регулярно мити руки. Це не повинно перетворитися на страшні розмови. Співайте разом з The Wiggles або виконайте цей танок, щоб зробити навчання цікавим.

Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя, пояснити, що краще не перебувати надто близько до людей, у яких є ці симптоми, і попросити їх говорити вам, якщо вони починають відчувати, що у них лихоманка, кашель або ускладнене дихання.

 4. Запевніть їх, що все буде добре

Коли ми бачимо безліч сюжетів, які непокоять усіх, на телебаченні чи в інтернеті, здається, що криза просто оточила. Діти можуть не розрізняти зображення на екрані та реальність навколо себе. Вони можуть вірити, що їм загрожує небезпека. Ви допоможете дітям впоратися зі стресом, граючи чи відпочиваючи з ними, коли у вас є змога. Дотримуйтеся регулярних процедур і розкладу, наскільки це можливо, особливо перед сном, або допомагайте створювати новий розклад у нових умовах.

Якщо у вашому районі спалах захворювання, нагадайте своїм дітям, що вони, ймовірно, не підхоплять інфекцію, що більшість людей, які мають коронавірус, не хворіють тяжко, і що багато дорослих наполегливо працюють над тим, щоб зберегти вашу родину.

Якщо ваша дитина почувається погано, поясніть, що їй доведеться залишитися вдома або в лікарні, оскільки це безпечніше для неї та її друзів. Скажіть їй, що ви знаєте, що часом це важко (можливо, страшно чи нудно), але дотримання правил допоможе зберегти всіх у безпеці.

 5. Перевірте, чи не відчувають вони стигму та чи вони її не поширюють

Спалах коронавірусу приніс численні повідомлення про расову дискримінацію у всьому світі, тому важливо переконатися, що ваші діти ані зазнають булінгу, ані сприяють йому.

Поясніть дітям, що коронавірус не має нічого спільного з тим, який хтось має вигляд, звідки походить чи якою мовою говорить. Якщо дітей обзивають або знущаються над ними в школі, вони повинні відчувати і мати змогу безпечно розповісти про це дорослим, яким вони довіряють.

Нагадайте своїм дітям, що кожен і кожна має право бути в безпеці в школі. Знущання — це завжди неправильно, і всі ми повинні робити все, щоб добре ставитися та підтримувати одне одного.

 6. Шукайте помічників

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному добрими вчинками.

Поділіться зокрема історіями медичних працівників, вчених і молодих людей, які працюють над тим, щоб зупинити спалах. Якщо діти знають, що співчутливі люди докладають зусиль для їхнього захисту, це запокоює.

 7. Дбайте про себе

Ви краще допоможете дітям, якщо піклуватиметеся про себе. Діти бачать, як ви реагуєте на новини. Тому для них важливо розуміти, що ви спокійні й не панікуєте.

Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе і зверніться до інших родин, друзів та людей у ​​вашій громаді, яким ви довіряєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть вам розслабитися та відновити сили.

 8. Обережно закінчуйте розмови

Дітям важливо знати, що вони не залишаться на самоті з бідою. Коли ви завершуєте розмову про дражливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає.

Нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами на будь-які інші теми, зокрема на складні. Нагадуйте, що ви піклуєтеся про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні.


 


 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ, НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТОК ДІТЕЙ

   Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними.
   У статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.
   Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї визначає стаття 59 Закону України «Про освіту»:
1. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
  • постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей,
  • створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
  • поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком;
  • сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
  • виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини та інші.
   Законодавство України, а саме Сімейний кодекс в ст. 150, визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов'язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя.
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
   Так, батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, також заклади, що здійснюють щодо малолітнього функцію опікуна, відповідають за неналежні виховання та нагляд (інколи в літературі висловлюється аргументована думка з приводу того, що доцільно було б ввести відповідальність батьків та опікунів не лише за неналежне виховання та нагляд але й за неналежне утримання яке матиме місце у разі крадіжки малолітнім грошей або продуктів харчування з магазину для прожиття), а навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, інші заклади чи особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за малолітнім, - мають нести відповідальність лише за неналежний нагляд.
   Якщо це стосується батьків, то відповідальність буде покладена на обох незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох із них. У разі, коли батьки були позбавлені батьківських прав, обов’язок відшкодувати завдану майнову шкоду за протиправні діяння своїх малолітніх дітей лежить на них ще протягом трьох років після позбавлення батьківських прав (ст. 1183 ЦК України). Це пояснюється тим, що виховання чи неналежне виховання є процесом, який має тривалу дію в часі і його вплив не може припинитися з моменту позбавлення батьківських прав.
   Наслідки неналежного виховання матимуть свої негативні прояви і після факту позбавлення батьківських прав. Оскільки функціональні обов’язки батьків, усиновителів та опікунів щодо дітей є ідентичними, доцільно було б названі правила щодо позбавлення батьківських прав поширити на випадки скасування усиновлення та припинення прав опікуна.
   У виняткових випадках - при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. При винесенні рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав суд не встановлює конкретних строків цього обмеження прав батьків. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
   Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і  моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. 
   Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних  історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. 
    Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. 
   Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. 
   Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України. 
   Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. 
    У разі відмови від надання  дитині  необхідної  медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
    Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
    Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
   Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
   Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
   Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом:
    Стаття 155 Сімейного кодексу України
  •  Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
  • Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
  • Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
  • Батьки зобов'язані поважати дитину.
  • Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
  • Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
  • Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
  • Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
  • Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
  • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
  • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
      Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України 
  • Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -  тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення,відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення
    Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
   Стаття 166 Кримінального Кодексу України
  • Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
  • Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
     Стаття 150 Кримінального Кодексу України
   Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками(усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
   Стаття 1178 Цивільного кодексу України
   Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
   У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.  
 
 

Булінг в школі: що це таке і як з ним боротися

Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене в школах.

Зупинити булінг у школі: Супрун звернула увагу на роль батьків – відео — 5  канал

Чому починається булінг?

Випадки насильства серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішими. Початок цьому дає такий собі рекет щодо учнів початкової школи, коли, наприклад, старші діти відбирають у них мобільні телефони. Серед же дітей 11-15 років поширені плітки, принизливі жарти та бойкот.

За словами психолога Світлани Кривцової, цькування завжди починає одна людина для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду.

– Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. Але бачачи, що жертва не чинить опір, а вчитель їхню ініціативу не підтримує, діти відчувають безпорадність, і їхній настрій може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості, – пояснила психолог.

Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:

·                     Нерівність сил агресора і жертви;

·                     Повторюваність насильства;

·                     Гостра емоційна реакція жертви.

Найчастіше цькування відбувається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба у визнанні та розумінні не задоволена. Там же, де образа честі людини вважається порушенням більшим, ніж прогул або вандалізм, булінг виникає дуже рідко і скоріше є винятком з правил.

 

Гучні випадки насильства

Одним з найяскравіших прикладів булінга стало побиття дівчатками-підлітками двох своїх ровесниць. Інші підлітки, які стояли поруч, ніяк не втручалися у конфлікт, а навпаки підбивали школярок і знімали все на відео. Дівчаток врятувало тільки те, що пенсіонерка побачила це у вікно свого будинку та викликала поліцію.

В Івано-Франківську учня школи номер 13 побили хулігани за те, що він колись заступився за свого сусіда. Його заманили у двір школи, де взяли в кільце і побили, використовуючи кастет. В цьому випадку хулігани не побоялися навіть батька хлопчика, який намагався сам розібратися з ними. Підлітки накинулися на чоловіка і почали бити його. Батька врятували патрульні, які проїжджали повз.

У ще одній школі Івано-Франківська семикласниками побили іншого учня і зняли все це на відео, а після виклали в інтернет. Ніхто з людей, які проходили мимо, не спробував допомогти хлопчикові, якого били в живіт руками і ногами.

В Одеській області через подібні знущання помер 15-річний хлопець. Причина смерті – травма живота, яку він отримав в навчальному закладі на перерві.

 

Жертви та булери

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

За останні кілька місяців близько 67% дітей в Україні віком від 11 до 17 років стикалися з проблемою цькування. І 48% з них нікому про це не розповідали.

Іноді це може довести дитину до думок про самогубство, і якщо вона не хоче розмовляти з близькими людьми, то краще за все звернутися на національну гарячу лінію (телефон – 0-800-500-225).

  Все про булінг у навчальних закладах – Освіта.UA

Що робити?

Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє.

У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.

Вчителям же потрібно не показувати свою фізичну перевагу, а поговорити з ним. Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку. При витівках на уроці можна спробувати відволіктися від заняття і зосередити увагу на булері, спробувати залучити його до навчального процесу.

Однак варто пам’ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

 

 
Правило трьох “не”: як мотивувати дитину до навчання
 Питання готовності дітей до навчання завжди виникає напередодні 1 вересня. Часом батьки вимагають неможливе, забувши своє дитинство. Як же допомогти своїй дитині безболісно повернутися до навчального процесу?

Анна Михайлова – власник дитячого центру Мішкіна школа.

Порада №1 – Не змушуйте вчитися
 Я абсолютно впевнена, що ніхто нікого примушувати будь-що робити не повинен і не може. Згадайте себе, коли вас змушували йти вчитися на економічний або юридичний факультет, у той час, коли хотілося вивчитися на тату-майстра або перукаря. Краще бути хорошим перукарем, ніж поганим юристом. Краще бути щасливим! І неважливо – чотири тобі роки, 14 або 40 років.

Порада №2 – Не стимулюйте до навчання
Так, і стимулювати теж нікого не потрібно. Ви знаєте етимологію слова “стимул”? Стимул – з латинської – гострий металевий наконечник на жердині, яким поганяють буйвола, запряженого у віз, або раба.

Порада №3 – Не треба поганяти
Просто треба зробити процес навчання цікавим, щоб дитина сама бігла на урок. Ось і всі поради! Далі – це вже відповідальність батьків і вчителів перед самими собою і перед дітьми.

Як батьки та вчителі можуть допомогти дитині?
Батьки повинні розуміти фізіологічні особливості розвитку своєї дитини і знати його інтереси, а вчитель – своїм прикладом пробуджувати інтерес і бажання вчитися.
– Що я маю на увазі? Подивіться, дитина у 6 років, як мінімум, ходить на англійську, хореографію і ментальну математику (програма розвитку розумових здібностей і творчого потенціалу за допомогою арифметичних обчислень на рахівниці Абакус. – Ред.). Якщо можливість є, то добре б ще шахи, малювання, театральна студія… А ви уявіть, що на всі ці гуртки ходять батьки! Так, з такими батьками і діти будуть всебічно розвиненими особистостями, – впевнена експерт.
Тобто, психолог радить батькам почати з себе – робіть те, що подобається, живіть цікаво, і дітям біля вас буде добре!
Що стосується вчителів – треба шукати таких, які живуть своєю роботою.
– Шукайте особистість, душу, яка буде працювати з душею і особистістю вашої дитини, не поранить і збереже. І тоді ніхто нікого нічого не буде змушувати робити! – впевнена Михайлова.


Немає коментарів:

Дописати коментар