Завдання
ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії
Завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії
ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ СХОДУ І ЗАХОДУ СОНЦЯ І НА ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ДНЯ
Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. Визначають горизонтальний кут за допомогою компаса або інших кутомірних приладів.
Задача 1
Горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, дорівнював 120°.
Визначте, коли зійшло і зайшло Сонце та яка тривалість дня.
Розв 'язання:
Точці сходу на горизонтальному крузі компаса, як стороні горизонту, відповідає
кут величиною 90°, а точці заходу - 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце,
перемістилася на 30° на південь. Відомо, що місцевий меридіан, напрям якого на
компасі збігається з напрямом північ - південь, ділить горизонтальний кут між
точками сходу і заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не
270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу і заходу
Сонця дорівнюватиме 120° (240°- 120° = 120°).
А для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця й тривалість дня, потрібно
горизонтальні кути поділити на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто
на 157год. Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 годин (120°: 157 год = 8
год), а час заходу - 16 годин (240° : 157год = 16 год). Тривалість дня можна
визначити двома способами:
1 -й спосіб: 16 год - 8 год = 8 год;
2-й спосіб:
120°(кут між точками сходу і заходу Сонця): 157год = 8 год.
Відповідь: Сонце зійшло о 8 год,
зайшло - о 16 год; тривалість дня 8 год.
Задача 2
Визначте час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут,
який був виміряний під час сходу Сонця, становив 80°.
Розв'язання: Щоб розв'язати цю
задачу, потрібно пам'ятати, що точці сходу на горизонтальному крузі компаса, як
стороні горизонту, відповідає кут величиною 90°, а точці заходу - 270°,
меридіан пункту, що з'єднує точки півночі та півдня, ділить кут між точками
сходу і заходу на дві рівні частини. Даний кут сходу Сонця - 80° відрізняється
від дійсної точки сходу на 10° (90° - 80°), тобто Сонце зійде на 10° північніше
від точки сходу. Відповідно на 10° збільшиться й кут заходу Сонця і буде
становити 280° (270° + 10°). Пам'ятаючи, що 1° дорівнює 4 хвилинам, переводимо
градуси в години.
Час сходу Сонця:
80° х 4 хв = 320 хв = 5 год 20 хв;
час заходу Сонця: 280° х 4 хв = 1120 хв = 18 год 40 хв;
тривалість дня: 18 год 40 хв - 5 год 20 хв = 13 год 20 хв.
Відповідь: Сонце зійшло о 5 год 20
хв, зайшло - о 18 год 40 хв, день тривав - 13 год 20 хв.
Задача
3
Визначте, о котрій годині зійшло і зайшло Сонце, якщо день тривав 12 год 20 хв.
Розв'язання: Точці сходу на компасі,
як стороні горизонту, відповідає 90°, а точці заходу - 270°. Між цими точками
утворюється горизонтальний кут величиною 180°. Але у нашому випадку цей кут
становить 185° (12год 20 хв = 740 хв :4хв = 185°). Якщо від 185° - 180°, то
утвориться кут величиною 5°, який потрібно розділити між точками сходу і заходу
на дві рівні частини, тобто по 2° 30'. Місцевий меридіан, який проходить у
напрямку північ - південь, поділить цей горизонтальний кут на дві рівні
частини. Тому Сонце зійде за азимутом не 90°, а на 2° 30' північніше, тобто 90°
- 2° 30' = 87° 30'. Відповідно точка заходу буде становити не 270°, а на 2° 30'
північніше: 270° + 2° 30' = 272° 30' (мал. 26).
Знаючи величини горизонтальних кутів (азимутів) сходу і заходу Сонця, ми
визначаємо час сходу і заходу Сонця:
87° 30' : 157год = 5 год 50 хв (час сходу Сонця);
272° 30' : 157год = 18 год 10 хв (час заходу Сонця).
Відповідь: якщо день тривав 12 год 20
хв, то Сонце зійшло о
5 год 50 хв, а зайшло о 18 год 10 хв.
(Для перевірки: 18 год 10хв-5 год 50 хв = 12 год 20 хв).
Задача
4
Визначте дату, якщо відомо, що це північна півкуля, друга половина року, а
азимут, який був виміряний під час заходу Сонця, становив 270°.
Розв'язання: Таке явище може
спостерігатися у дні рівнодення, тобто 21 березня або 23 вересня. Оскільки це
друга половина року, то де буде 23 вересня.
Відповідь: дата - 23 вересня.
Задача 5
Поясніть, у які дні горизонтальний кут між точками
сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.
Розв'язання: Таке явище можна
спостерігати у дні весняного й осінньоур,рівнодення, тобто 21 березня або 23
вересня.
Відповідь: 21 березня та 23 вересня.
Задача 6
Визначте тривалість дня,
якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця становить 128°.
Розв 'язання: Якщо нам відома
величина горизонтального кута між точками сходу і заходу Сонця у градусах, то
ми можемо перевести цю величину у години, пам'ятаючи, що 1° дорівнює 4
хвилинам, і таким чином відзначити тривалість дня:
128° х 4 хв = 521 хв = 8 год 32 хв
Відповідь: тривалість дня 8 год 32 хв
Визначте масштаб глобуса, якщо на нього
Україна займає площу
Розв'язання:
1. Спочатку визначаємо, скільком км на місцевості відповідає
2. Далі визначаємо іменований масштаб глобуса, тобто скільком кілометрам на
місцевості відповідає
3. далі переводимо іменований масштаб у числовий. масштаб глобуса 1 : 30 000
000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 30 000 000.
Задачі по темі «Атмосфера»
Під час вивчення теми „Атмосфера" школярі знайомляться з таким поняттям, як снігова лінія та коефіцієнт зволоження.
Снігова лінія - це межа, вище від якої сніг не тане навіть у теплу пору року. Її висота залежить від широти місцевості. Із зростанням широти висота снігової лінії зменшується.
Задача 1. Чи лежить сніг на вершині г. Кіліманджаро протягом року, якщо середня температура біля підніжжя становить + 24°С.
Розв'язання:
1) Необхідно визначити висоту „снігової лінії", знаючи, що висота гори 5895 м (~ 6000 м).
Температура з висотою знижується на 6°С на кожні 1000 м підйому:
6000 м : 1000 м * 6°С = 36˚С - це різниця температур на вершині і біля підніжжя.
2) +24°С - 36°С = -12˚С - це температура на вершині, що є від'ємною.
Відповідь: таким чином, сніг не розтає на вершині гори протягом року.
Коефіцієнт зволоження - це величина, яка показує відношення кількості опалів за певний період до величини випаровуваності.
Його визначають за формулою: К = О/В,
де К - коефіцієнт зволоження; О - кількість опадів за певний період;
В -випаровуваність.
Випаровуваність - це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).
Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.
Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К = 1).
Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К<1).
Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.
Задача 2. Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.
Розв'язання:
Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:
К = 504 мм : 800 мм;
К = 0,63.
Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.
Якщо потрібно визначити випаровуваність при умові, що нам відомі кількість опадів і коефіцієнт зволоження, то ми використовуємо таку формулу: В = О/К
Задача 3. Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження - 1,08.
Розв'язання: К = О/В, звідси В = О/К
В = 700 мм: 1,08;
В = 648 мм.
Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.
Якщо відомі випаровуваність і коефіцієнт зволоження, то кількість опадів визначаємо за формулою : О = В * К
Задача 4. У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а
випаровуваність - 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.
Розв'язання: К = О/В, звідси О = В * К
О = 1400 мм * 0,54;
О = 756 мм.
Відповідь: у м. Алжир на рік випадає приблизно 756 мм опадів.
Задача 5. Визначте коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає в середньому за рік 400 мм, випаровування 410 мм, а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт вимивання?
Розв’язання:
Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:
К = 400 мм : 800 мм;
К = 0,5.
Відповідь: коефіцієнт зволоження буде складати 0,5, такий показник характерний для південної території України (зона степу). Оскільки К<1, то із горизонту вимивання у ґрунті гумус майже не вимивається у нижні горизонти, тому формуються родючі ґрунти – чорноземи.
Розв'язок задач (демографічні задачі)
1. Обчисліть, якою стала кількість населення 100 млн. осіб країни через рік, якщо показник руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 35‰, смертність -18‰, еміграція - 3‰, імміграція - 1‰.
Відповідь. Знаходимо на скільки збільшилося населення держави . Для цього додаємо показники народжуваності та показники імміграції 35‰ + 1‰ = 36‰. Знаходимо на скільки зменшилось населення держави . Для цього додаємо показники смертності та показники еміграції. -18‰ - 3‰ = 21‰. Знаходимо різницю між збільшенням та зменшення населення. 36‰ - 21‰ = 15‰. Обчислюємо кількість населення на кінець року
100
млн. - 1000‰, а х -15‰, звідси х = 100 х 15 / 1000 = 101,5
млн. осіб.
2. Обчисліть коефіцієнт народжуваності в країні М, якщо за рік смертність складала 12,7%₀, а середньорічна кількість населення – 4327 тис. чол.. за рік природне зменшення населення в країні становить 13846 чол.
Відповідь. Щоб знайти коефіцієнт народження необхідно знайти природний приріст.
Кпп = Кнар – Кс,
Кпп = Пп/Кн х 1000 = -13846/4327000 х 1000 = -3,2 ‰
Кнар = Кпп + Кс = -3,2 +12,7 = 9,5‰
Коефіцієнт народжуваності в країні за рік складав 9,5%₀, тобто на кожну тисячу осіб населення в середньому за рік припадало близько 10 народжених.
3. Визначте коефіцієнт смертності в місті А, якщо протягом року в ньому народилося 760 осіб, природний приріст 4,2‰, а середня кількість населення становить 53730 осіб.
Розв’язок. . Все населення становить 53730 осіб, що становить 1000‰.
Звідти 53730 - 1000‰,
х – 4,2‰.
Тоді х = 53730 х 4,2/ 1000 = 226.
Отже населення збільшилося на 226 осіб. Оскільки народилося протягом року 760, населення збільшилося, то померлих є менше. 760 – 226 = 534 особи. Коефіцієнт смертності буде становити 53730 - 1000‰, а 534 – х.
х = 534 х 1000 /53730 = 9,94 ‰
Відповідь. Коефіцієнт смертності становить 9,94‰.
4. Обчисліть середньорічну кількість населення країни С в наступному році, якщо в нинішньому році вона складала 10480 тис. чол., за рік народилося 112 тис.чол, смертність складала 9,1%₀, а від’ємне сальдо міграцій дорівнює 2832 чол.
Розв’язок. Кн₁ = Кн₀ + Пп +См, розрахуємо природний приріст
Пп = Нар – С;
Кс = С/Кн₀ х 1000,
звідси С = Кн₀ х Кс /1000 = 10480000 х 9,1 / 1000 = 95368 чол.
Тоді Пп = Нар – С = 112000 – 95368 = 16632 чол.
Кн₁ = 10480000 + 16632 – 2832 =10493800 чол.
Відповідь. Кількість населення у наступному році складає 104938000 чол.
5. У місті проживає 346 тис.чол., з них у працездатному віці – 200 тис. чол.. З осіб працездатного віку 2,5% складають не працюючі пенсіонери. На підприємствах і в організаціях міста зайнято 2640 підлітків у віці до 16 років і 10720 осіб пенсійного віку. Відомо, що в місті проживає 2840 іногородніх громадян і 3290 жителів міста працюють за його межами. Визначте величину трудових ресурсів.
Розв’язок.
1) Обчислимо кількість непрацюючих інвалідів і пільгових пенсіонерів Чні =НІ / КН ₁₆ ₋₆₀ х 100%,
звідти НІ = КН ₁₆ ₋₆₀/100 х Чн = 200000/100 х2,5 = 5000 чол. – непрацюючі інваліди.
Ч нпп = НПП / КН ₁₆ ₋₆₀ х 100%, тоді НПП = КН ₁₆ ₋₆₀/100 х7,4 = 148000 чол.- пільгові пенсіонери.
2) Обчислимо величину трудових ресурсів:
ТР =( КН ₁₆ ₋ ₆₀ -НІ – НПП) +П‹₁₆ +П›₆₀+СМ = (200000 – 500 – 14800) +2640 +10720 + (2840 – 3290) = 197610 чол.
Відповідь. Трудові ресурси міста складають 197610 чол.
6. Кількість економічно активного населення в країні А в листопаді 2010 року складала 72,8 млн. чол., кількість зайнятих – 65 млн. чол., а загальна кількість населення – 144,9 млн. чол. Обчисліть і проаналізуйте рівні зайнятості й безробіття , коефіцієнт економічної активності населення.
Розв’язок.
К ₁ = Зан/ ЕАН х 100% = 65/72,8 х100% = 89, 2% - коефіцієнт зайнятості.
К ₂ = 100% - К ₁ = 100% - 89,2% = 10,8% - коефіцієнт безробіття.
К₃ =ЕАН/КН х 100% = 72,8/144,9 х100% = 50% - коефіцієнт економічно активного населення.
7. Обчислити величину річного природного приросту населення, якщо на початку року в країні проживало 6 млн. чол.., а міграційне зменшення населення складало 400 тис. чол.
Розв’язок. Знаючи, що кількість проживаючих на кінець року становить сумі кількості проживаючих на початку року та природному приросту за рік та сальдо міграцій.
К₁ = К₀ +Пп + См,
одержуємо Пп = К₁ - К₀ - См ,
тоді Пп = 7000 – 6000 – (-400) = 1000 =400 = 1400 тис. чол..
Відповідь. Природний приріст за рік складав 1400 тис. чол.
8. Обчисліть величину річного абсолютного приросту населення, якщо за рік народжуваність склала 600 чол., смертність – 800 чол., сальдо міграцій – 700 чол.
Розв’язок. Δ = Пп + См = (Н-С)+ См = 600 - 800 +700 = 500 чол.
Відповідь. Річний абсолютний приріст кількості населення складав 500 чол., тобто кількість жителів збільшиться на 500 осіб.
9. У Чехії в 2006 р. народилося 92 тис. осіб, а померло 112 тис. Визначити коефіцієнт природного приросту населення в країні, якщо загальна чисельність населення на початок року становила 10,2 млн. осіб.
Розв’язок. Населення за рік скоротилось на 20 тис (112-92=20);
маємо:
10,2
млн ----- 100;
20 тис ------Х%;
Х=20 000 х 100: 10200000 = 0,19%(від"ємний показник) = -1,9‰;
Відповідь: -1,9 ‰.
10.На початку року в місті N проживало 400 тис. осіб. Протягом року рівень
народжуваності складав 11‰, рівень смертності - 14‰. За рік виїхало з міста 12
тис. осіб, приїхало на постійне проживання 6 тис. осіб. Якою стала чисельність
населення міста наприкінці року.
Розв'язок. Знаходимо різницю між збільшенням (народжуваністю) та
зменшення населення (смертністю). 11‰ - 14‰ = -3‰.
Знаходимо кількість населення
400000 - 1000‰
х - 3‰, х=1200 осіб. 400000 - 1200= 398800 осіб.
Знаходимо сальдо міграцій (різницю між тими хто виїхав ти тими хто вїхав в
місто)
6000 -1200 = -6000 осіб.
Чисельність населення на кінець року становить 398800-6000= 392800осіб.
Відповідь. Чисельність населення на кінець року становить 392800
осіб.
Немає коментарів:
Дописати коментар