Як скорочується чисельність населення в Україні

На Україну найближчими роками може чекати демографічна криза, попередили в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН. Зростання смертності через війну, зниження народжуваності та міграція населення можуть призвести до того, що населення до 2030 року скоротиться до 35 млн. осіб - і це ще оптимістична оцінка. Директор Інституту Елла Лібанова прогнозує катастрофічне падіння народжуваності вже наступного року. Як вона пояснила, 10 жінок для відновлення поколінь мають народити 22-23 дитини. В Україні у 2021 році 10 жінок народжували лише 11 дітей, а у 2023-му очікується, що у 10 жінок у середньому буде лише 7 дітей. Післявоєнного бебі-буму, як, наприклад, після Другої світової, теж чекати не слід: за словами Лібанової, зараз дітей народжують більш «свідомо», з огляду на соціально-економічні умови. Швидке скорочення населення України та його старіння прогнозували ще до повномасштабної війни. «Слово і діло» вивчило, як змінювалася чисельність населення країни (за віковими категоріями).

Станом на 1992 рік в Україні проживало 51,7 млн осіб. Більшість населення становили громадяни віком 18-59 років – 29,9 млн осіб. Українців віком від 60 років було 9,7 млн, у віці до 17 років – 13,1 млн.

За десять років, до 2002 року, чисельність населення скоротилася до 48 млн 240,9 тисячі осіб. При цьому кількість громадян віком до 17 років та старше 60 років була практично ідентичною (з перевагою на користь старшої вікової групи) – близько 10 млн осіб.

До 2006 року чисельність населення перетнула ще одну позначку – опустилася нижче за 47 млн осіб. Українців віком до 17 років було 8,8 млн, старших за 60 років – 9,5 млн.

Менше 46 млн українців стало у 2009 році. Громадян у віці старше 60 років, як і раніше, було більше, ніж неповнолітніх.

Станом на 2014 рік в Україні проживало 45 млн 245,9 тисяч населення. У 2015 році, вже без урахування тимчасово окупованого Криму та Донбасу, населення становило 42 млн 759,7 тисяч осіб.

До 2019 року населення України скоротилося до 41 млн 983,6 тисячі осіб – знову-таки без урахування окупованих територій. На той момент у країні було 7,6 млн українців віком до 17 років і 9,8 млн – старше 60.

В 2021 році українців стало ще менше – 41 млн 418,7 тисяч осіб.

Станом на початок поточного року, без урахування даних з окупованих територій, в Україні проживало 40,9 млн осіб – з 1992 року населення скоротилося на 20,7%.

Українців у віці до 17 років налічувалося 7,3 млн осіб (на 44,1% менше, ніж в 1992-му), у віці 18-59 років – 23,5 млн (-18,6%). При цьому громадян віком від 60 років побільшало на 4,6% – 10,1 млн.

Нагадаємо, у листопаді 2021-го в ООН заявляли, що населення України скорочується одним із найшвидших темпів у світі. До 2050 року кількість українців може зменшитись до 35 мільйонів.

Науковці Національної академії наук прогнозували, що до кінця XXI століття населення України скоротиться до 22 мільйонів.

Чи можливий дефіцит води в Україні і як його уникнути

97% загальних водних ресурсів України забезпечують річки і лише 3% – підземні води. Тому стан річок напряму вплине на те, чи буде вода для охолодження наших атомних станцій, зрошування наших полів та заварювання нашого чаю.

Дефіцит води – далеке майбутнє чи нинішня реальність?

Україна вже зараз досить погано забезпечена водою. За даними 2021 року, ми посідаємо аж 124 місце зі 181 країни у світі за цим показником. До того ж, ситуація відрізняється залежно від регіону: найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя, Крим та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води. Зі всіх областей лише у Закарпатській області, за міжнародною класифікацією, рівень забезпеченості місцевими водними ресурсами визначений як «середній» – що, тим не менш, усе ще не хороший показник.

Відповідно до незалежних оцінок 40% населення Землі вже до 2030 року зіткнеться із глобальним дефіцитом води. То чи загрожує це Україні?

Численні дослідження говорять про значний вплив зміни клімату на водні ресурси України. Підняття температури повітря, збільшення випаровування води, зменшення опадів – усе це врешті вплине на те, що води у річках ставатиме менше.

Як зміняться українські річки?

Науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату: «м’який», що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та «жорсткий», за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться. Результати показують, що до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях.

У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до -20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення стоку.
У басейні Західного Бугу стік може зменшитися в середньому від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32 %).
У басейні Дністра за «жорстким» сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38%
Зменшення водного стоку басейну річки Прип’ять буде знаходитися в діапазоні від -12 до -23%, однак зменшення водного стоку в період літньої межені може сягнути 37%.
У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні водний стік навпаки може зрости від 28% до 45%; інші місяці очікується незнане зменшення стоку.
У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30 %, а в окремі місяці аж до 45%. .

Важливо відмітити, що за сценарієм значного підвищення концентрації парникових газів, зменшення водності у річках буде суттєво сильнішим, ніж за «м’яким» сценарієм.

Найгірша ситуація у басейнах Південного Бугу та Дністра, де до кінця століття річковий стік може знизитися більш ніж на третину. Крім того – водний стік малих річок (зокрема в басейні Південного Бугу) теж поступово зменшується, а з середини століття може зовсім припинитися Таким чином наприкінці століття може сформуватися ситуація стійкого дефіциту водних ресурсів у південному регіоні, що значно обмежить розвиток секторів економіки, які залежать від водних ресурсів.

Більше води – менше проблем?

Збільшення водного стоку в деяких регіонах у певні періоди може завдати додаткової шкоди. Так, наприклад, підвищення стоку на 14% у річках Полісся у лютому загрожують формуванням стійких весняних паводків, і як наслідок – руйнуванням берегів річок та прибережних споруд, затопленням та руйнуванням інфраструктурних об’єктів, винесенням радіоактивних осадів із затопленої території, прилеглої до 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС.

Для Карпат збільшення стоку в окремі місяці теж може спричинити негативні наслідки. Наприклад, для басейну річки Тиса до кінця століття очікується підвищення водного стоку в зимові місяці до 42%, що призведе до формування катастрофічних паводків на гірських річках.

Як вже зазначалося, такі зміни у характері стоку річок можуть бути небезпечними для прибережних територій та інфраструктури через повені та паводки. Але й від нестачі води так само потерпатимуть різні галузі економіки. В першу чергу, її відчує на собі сільське господарство, яке вже зараз страждає від посух. Серед вразливих галузей – енергетика та металургія, які вже зараз є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що торкнеться і великих міст Більш того, 80% питної води в Україні постачається з незахищених від техногенного забруднення поверхневих джерел, що сильно впливає на якість води, яка доходить у наші оселі.

То що ж із цим робити?

В першу чергу, важливо й далі вивчати потенційні зміни в характері річок, а результати досліджень враховувати під час управління водними ресурсами, щоб готуватися до прогнозованих ризиків.

Пристосування до вже наявних та потенційних ризиків підняття глобальної температури – в тому числі до повеней та пересихання річок – це адаптація до зміни клімату. І вже існує чимало рішень, кожне з яких можна пристосувати до місцевих особливостей, загроз та потреб.

Деякі рішення боротьби із дефіцитом води орієнтуються на збільшення пропозиції, тобто пошук та розширення джерел води. Це, наприклад, розвідка і видобуток підземних вод, яких нині Україна використовує дуже мало. Також можливе збільшення водосховищ і гребель, накопичення дощових вод, опріснення морської води. Однак з такими заходами варто бути дуже обережними, адже вони можуть шкодити довкіллю і не завжди є сталими та екологічними.

Інший, більш сталий варіант – це зменшення попиту на воду та її раціональне використання. Наші міста вже зараз споживають 275 л води на людину за добу, хоча цей же показник у ЄС коливається в межах 100-200 л. Крім того, через зношені системи водопостачання, понад третина води, забраної для потреб населення, просто втрачається. Тож зменшення втрат та більш раціональне споживання ресурсів може допомогти у боротьбі із потенційним дефіцитом води.

До більш сталих практик заощадження води також можна віднести повторне використання та стимуляцію сталого використання води загалом. Наприклад, економічні стимули для підприємств, які заохотять їх зберігати воду. В сільському господарстві можна зменшити потребу у зрошенні, а отже, і у воді, якщо змінити строки вирощування культур, їхній асортимент, метод зрошення і розміри оброблюваної площі.

Наразі в Україні вже бракує водних ресурсів, вони споживаються неефективно, а ситуацію погіршує ще й забруднення води. Навіть за найкращого сценарію підняття середньої глобальної температури, води у річках переважно меншатиме. Тож аби запобігти подальшим втратам, необхідно вже зараз враховувати прогнозований вплив зміни клімату на річки під час управління водними ресурсами та адаптувати громади й сектори економіки до можливих ризиків.

Формування території України. Територіальні зміни меж України з ХХ ст.

Сучасний адміністративно-територіальний устрій України

Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території держави на менші частини для полегшення управління нею.

Знаменною віхою в становленні адміністративного поділу стало проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Україна являє собою унітарну державу, територія якої розділена на адміністративно-територіальні одиниці. Верхній рівень адміністративно-територіального устрою-область.

Адміністративна область – це велика частина території України, яка має чітко визначені кордони й систему місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Середня площа області в Україні складає 24 тис км² . Найбільші за площею – Одеська , Дніпропетровська і Чернігівська. Можна відзначити, що великими за площею й населенням є східні області, а меншими – західні. Така ситуація склалася історично.

Більшість областей України мають вихід до державного кордону. Цілком внутрішнім і є п`ять областей – Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська. П`ять областей мають вихід до морів – Чорного й Азовського. Центральне географічне положення має Кіровоградська область.

Кожна область поділяється на адміністративні райони, усього їх нараховується 490 – у середньому 19 районів на одну область. У всіх областях існують міста обласного значення, багато з яких зосереджені в східних індустріальних областях.

У 1991 р. Верховна Рада України прийняла рішення про відновлення автономії Криму. Автономна Республіка Крим має свою Верховну Раду, Конституцію, прапор; татарське населення створило свій владний орган – меджліс.

Особливий статус державного підпорядкування мають міста Київ і Севастополь.

Столиця – головний адміністративний центр держави. Її назва і статус закріплені Конституцією України. Основна функція столиці – керування політичним, соціальним , культурним і економічним життям країни.

У системі адміністративно-територіального поділу входять Автономна Республіка Крим, 24 адміністративні області (490 район) , Київ і Севастополь – міста державного підпорядкування.

Пройди тест!!!

Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне)

Завдання мають чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний

1. Укажіть, яка протяжність території України між її західною і східною крайніми точками:

А 893 км В 8900 км

Б 1316 км Г 1230 км

2. Визначте загальну протяжність державного кордону України з Росією:

А 98,5 км. В 191 км.

Б 135,1 км. Г 2295 км.

3. Визначте, яке з тверджень про державний кордон України правильне:

А крайня північна точка України розташована на кордоні з Росією.
Б найбільшу протяжність державний кордон України має з Білоруссю
В на північному заході Україна межує з Молдовою і Румунією.
Г Україна межує з п'ятьма країнами.

4. Демаркація кордону – це

А визначення та розмітка лінії державного кордону на місцевості;

Б визначення та розмітка лінії державного кордону на карті;

В догові між сусідніми державами про визначення та встановлення кордону між ними;

Г зміна державного кордону між двома країнами на карті та місцевості

5. Делімітація кордону – це

А визначення та розмітка лінії державного кордону на місцевості

Б визначення та розмітка лінії державного кордону на карті

В договір між сусідніми державами про визначення та встановлення кордону між ними

Г зміна державного кордону між двома країнами на карті та місцевості

6. Укажіть територію, де встановлений знак «Центр Європи»:

А Черкаська область

Б АРК

В Закарпатська область

Г Кіровоградська область.

7. Укажіть країну, з якою Україна має найкоротший кордон.

А Угорщина В Словаччина

Б Польща Г Молдова

8. Оберіть правильне твердження щодо особливостей економіко- географіч-ного положення України:

А держава межує з країнами ЄС на заході

Б територія держави не омивається морями Світового океану

В територія країни не компактна

Г протяжність території з півночі на південь становить 1316 км

9. Яка крайня точка України найбільш віддалена від Гринвіцького меридіана?

А західна

Б північна

В східна

Г південна

10. Україна розташована:

А на захід від Гринвіцького меридіана

Б на стику двох великих тектонічних структур

В у межах першого годинного поясу

Г у трьох природних зонах: хвойних, мішаних лісів і степу

11. З якою країною Україна має морську ділянку державного кордону?

А Болгарія

Б Грузія

В Румунія

Г Туреччина

12. Виберіть хибне твердження щодо кордонів України:

А морський - з Туреччиною

Б найдовший – з Росією

В найкоротший - зі Словаччиною

Г на півночі - з Білоруссю

13. Укажіть рису, яка не стосується політико-географічного положення:

А через територію України проходять магістральні трубопроводи

Б Україна на півночі межує з Білоруссю

В західні сусіди України – Польща, Угорщина – є членами НАТО

Г Україна – держава в центрі Європи

14. Найближчим до столиці України є державний кордон із:

А Польщею

Б Білоруссю

В Словаччиною

Г Молдовою

15. Державний кордон України проходить уздовж річки

А Тетерів

Б Південний Буг

В Дністер

Г Рось

16. Територія України удвічі більша за територію

А Італії

Б Білорусі

В Франції

Г Молдови

17. Визначте правильне твердження, що характеризує фізико-географічне положення України

А Україна розташована між 40º-52° пн.ш.

Б у найширшій частині (між північною та південною точками) Україна простягається на 893 км

В за площею Україна поступається Франції та Польщі

Г у цілому територія України більше витягнута з півночі на південь, ніж із заходу на схід.

18. Яке твердження щодо географічного положення України є правильним?

А розташована в одній частині світу

Б омивається водами двох океанів, трьох морів

В знаходиться на стику трьох літосферних плит

Г розміщена у п’яти природних зонах

19. Укажіть особливість географічного положення України.

А безпосередньо межує лише з трьома країнами Європи

Б усі сусідні держави є членами Європейського Союзу

В розташована серед країн, що розвиваються

Г у всіх сусідніх державах республіканська форма правління

20. Яке твердження щодо географічного положення України є правильним?

А територію майже посередині перетинає Гринвіцький меридіан

Б суходіл країни омивають води двох морів одного океану

В крайня західна точка має західну довготу, крайня східна – східну

Г розміщена в помірному, субтропічному та тропічному поясах

21. Яке твердження щодо території України та її державних кордонів є правильним?

А протяжність території з півночі на південь менша, ніж із заходу на схід

Б державі належить половина площі акваторії прилеглих морів

В протяжність морських державних кордонів більша, ніж сухопутних

Г площа країни більша, ніж площа всіх країн Європи, узятих разом

22. Територія України майже повністю розташована в помірному поясі, і тому:

А розробляються родовища різних корисних копалин

Б переважають рівнинні форми рельєфу

В сильно розчленована берегова лінія морів

Г чітко простежується сезонність природних процесів

Завдання на встановлення відповідності («логічної пари»)

1. Встановіть відповідність між країною та протяжністю державного кордону цієї країни з Україною

А Словаччина	1 613,8 км
Б Угорщина	2 97,9 км
В Польща	3 1131 км
Г Румунія	4 542,4 км
	5 136,7 км

1	2	3	4

2. Знайдіть відповідність між крайніми точками України та їх географічними координатами

1 широта північної	А 44°23'
2 широта південної	Б 52°22'
3 довгота західної	В 22°08'
4 довгота східної	Г 40°13'
	Д 40°54'

1	2	3	4

3. Знайдіть відповідність між крайніми точками України та їх географічними координатами

1 м. Сарич	А 44°23' пн..ш. 33°34' сх..д.
2 с. Рання Зоря (Луганська обл.)	Б 52°22'пн.ш. 33°11 сх.д
3 с. Соломонове (Закарпатська обл)	В 48°26 пн.ш' 22°08'сх.д
4 с. Грем’яч (Чернігівська обл.)	Г 49°15 пн.ш. '40°05'сх.д
	Д 48°23' пн..ш. 31°11'сх.д

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді

1. Укажіть риси характерні для географічного положення України

1 лежить у субтропічних широтах

2 знаходиться у Європі та Азії

3 має морське сполучення

4 розташована в центрально-східній частині Європи

5 має морське сполучення лише з країнами Європи

6 протяжність сухопутних кордонів менша, ніж морських

7 розташована на стику давньої платформи й молодої складчастої

області

2. Виберіть позитивні риси географічного положення України:

1 відсутність делімітації кордону в акваторії Азовського моря

2 знаходження в області помірно-континентального клімату

3 сусідні держави переживають період реформування економічної системи

4 різноманіття природних умов, зумовлені розмірами території

5 різноманітність геологічної будови

6 відокремленість Криму та півдня Одеської області від основної території

7 недостатнє зволоження південно-східної частини країни

3. Виберіть правильні твердження щодо адміністративно-територіального устрою та географічного положення України:

1 міста спеціального статусу – Київ та Севастополь – належать до адміністративних одиниць найвищого порядку;

2 Севастополь – адміністративний центр Автономної Республіки Крим;

3 Україна має вдале транзитне положення;

4 адміністративно-територіальний устрій запроваджено для зручності вивчення карти;

5 Україна за площею займає 10 місце у світі серед суверенних держав;

6 адміністративно-територіальний устрій призначено для полегшення управління нашою державою;

7 частина Буковини нині знаходиться на території Польщі.

4. Визначте характерні риси економіко-географічного положення України, які сприяють розвитку її господарства:

1територією проходять міжнародні транспортні коридори (МТК)

2 усі країни-сусіди є членами Європейського Союзу

3 основні річки сполучені каналами з річками сусідніх країн

4 омивається водами двох морів Атлантичного океану

5 розташована на межі двох частин світу - Європи й Азії

6 безпосередньо межує з високорозвиненими країнами

7 має історично сформовані економічні зв’язки із сусідніми країнами

Презентація "Озера України"

Презентація "Грунти України"

Презентація "Рослинність України"

Розгадати кросворд на тему "Мiнерально-сировиннi ресурси "

По горизонталі:

3. До якиї групи вiдносять такi кориснi копалини: вугiлля, газ, горючi сланцi, торф?

4. Чи багата Україна на цементну сировину?

8. До якої групи вiдносять такi кориснi копалини: залiзнi, нiкелевi, титановi, урановi, ртутнi руди i золото?

10. Скiльки вiдсоткiв видобутку нафти i газу припадає на днiпровсько-донецький нафтогазовий регiон?

12. Кориснi копалини за походженням

По вертикалі:

1. Новий вид корисних копалин який знаходиться на пiвночi Хмельницької областi

2. Коштовнiй камiнь

5. Чорний метал

6. До якиї групи вiдносять такi кориснi копалини: камяна сiль, каолiн, цементна сировина?

7. Скiльки млн. тон запасiв камяного вугiлля в українi?

9. Який марганцевий басейн один з найбiльших у свiтi?

11. Який басейн видобутку вугiлля на Українi?

Корисні копалини України

Переглянути презентацію

В яких річках України найчистіша вода?

Розібравшись із даними щодо рівня забрудненості великих річок і водойм країни, ми з'ясували, що воду в жодній річці України не можна назвати кришталево чистою – в кращому разі вода в них буде відносно чистою.

При цьому в трьох наших річках у 2017 році вода була сильно брудніша типового для країни рівня «помірно забрудненої»: найгірші показники були в двох річках басейну Приазов'я – Кальміусі та Кальчику, на берегах яких розташувався антилідер екологічного списку України – Маріуполь.

З початку року в цих двох річках спостереження зафіксували понад 27 випадків масштабного забруднення вод сполуками мангану, міді, хрому та азоту, при цьому відразу після скидання відходів підприємствами їх рівні у воді тут перевищують гранично допустимі в десяток разів.ПРОЦЕСІ

Не набагато краща ситуація й на Полтві, яка тече через Львів, – її вода потрапляє в категорію «забрудненої». З початку року тут зафіксували 57 випадків сильного забруднення, при чому піковий вміст сполук азоту в ній у 30-35 разів перевищував допустимий, а органіки – до 18 разів вищий за ГДК.

Щодо найбільшої річки країни, то вода в Дніпрі все ще зберігає статус «помірно забрудненої», хоча з початку року в річці зафіксували майже сотню випадків високої забрудненості води.

При цьому найгіршою ситуація була на Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах. Тут показники з марганцю часом перевищували допустимі в 20 разів, а з міді – в десять з гаком.

Водночас на Дніпровському водосховищі з початку року помітили лише 6 випадків забруднення, а на Каховському не зафіксували жодного.

Окремо варто відзначити, що єдиною сполукою, від якої води річок України більш-менш вільні, є нафта – за винятком вже згаданих Кальміусу та Кальчика, в більшості річок країни її рівень не перевищував ГДК з початку року.

Щодо річок, які зберігають відносно чисту воду, то до нашого списку їх потрапило шість: з великих річок до цього списку увійшли Тиса, Уж та Прут, а серед річок поменше – Латориця, Бистриця та Ірпінь.

8 клас. Підсумкова контрольна робота. І семестр. Варіант І

І – рівень

1.Картографічну проекцію, при побудові якої використовують площину, називають:

А. азимутальною;

Б. циліндричною;

В. конічною;

Г. радіальною.

2. Площа України становить:

А.6,037 тис. км2;

Б.60,37 тис. км2;

В. 603,7 тис. км2;

Г.6037 тис. км2.

4. Виберіть рівнину, яка в рельєфі відповідає Українському щиту.

А Приазовська височина Б Донецька височина

В Придніпровська низовина Г Поліська низовина

4. Територія України розташована в півкулях:

А. Західній і Північній;

Б. Східній і Північній;

В. Західній і Південній;

Г. Східній і Південній.

5. Більша частина території України розташована в:

А. першому часовому поясі;

Б. другому часовому поясі;

В. третьому часовому поясі;

Г. нульовому часовому поясі.

ПЕРЕГЛЯНУТИ

Вугільна галузь в Україні: кількість шахт і рівень видобутку

Кількість шахт в Україні

Станом на початок року в Україні налічується 148 шахт, з них 102 – у власності держави. Велика частина шахт розташована на непідконтрольній Україні території (67), ще 2 шахти – не діючють, 33 – працюють (але тільки 4 вважаються рентабельними).

У середині квітня в Міністерстві енергетики повідомили, що в 2020-му не будуть закривати нові збиткові шахти, цей процес можуть продовжити в наступному році. Тоді ж будуть ухвалювати рішення про можливий продаж деяких державних шахт.

Витрати держбюджету на вугільну галузь

Протягом останніх двох років у державному бюджеті не передбачають кошти на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової продукції – в бюджетах на 2019-й і 2020-й роки такої статті не було. У 2015 році на ці цілі виділили 400 млн грн, у 2016-му – 1,1 млрд грн, у 2017-му – 1,7 млрд грн, у 2018-му – 1,4 млрд грн.

На реструктуризацію вугільної галузі в держбюджеті-2015 було закладено 1,1 млрд грн. Наступні два роки сума різко знизилася: 305,6 млн грн – у 2016-му і 568,1 млрд грн – у 2017-му.

У бюджеті-2018 на реструктуризацію заклали 1,3 млрд грн, у 2019-му – 2,6 млрд, в 2020-му – 3,6 грн. Крім того, останні три роки кошти виділяють і на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств.

Видобуток вугілля в Україні

Після окупації Донбасу, де зосереджено більшість вугледобувних підприємств України, видобуток значно знизився. У 2015 році всього було видобуто 39,7 млн тонн кам'яного вугілля, у 2016-му – 40,9 млн тонн, у 2017-му – 34,9 млн, у 2018-му – 33,3 млн, у 2019-му – 31,2 млн.

При цьому рівень видобутку вугілля приватними шахами набагато вище. Для порівняння: торік державні шахти видобули 2,7 млн тонн енергетичного вугілля і 0,8 млн тонн коксу, а приватні – 22,2 млн і 5,5 млн тонн відповідно.

З 2015 року собівартість видобутку вугілля на державних шахтах зросла вдвічі: у 2015 році було 2 тис. 68 грн за тонну, в 2019-му – вже 4 тис. 258 грн. Водночас індикативна ціна на вугілля (для потреб енергетики) становила в минулому році 2,8 тис. грн за тонну.

В Україні всього 102 шахти, більше половини розташовані на непідконтрольній території, працюють – 33.

Українська демографія за 25 років

У рік проголошення незалежності Україна об’єднала в собі 51,944 млн громадян. Станом на 1 січня 2016 року, в Україні проживає 42,760 млн людей. Різниця – в понад 9 млн осіб порівняно із 1991 роком.

Найбільше українців було в 1993 році – 52,244 млн чоловік, у 1994 році зміни в кількості населення були не досить значні – 52,114 млн осіб.

У статевій піраміді в 2016 році досі переважають жінки: чоловіків – 19,717 млн осіб, коли жінок – 22,873 млн. На початку незалежності показники були такі: чоловіки - 23,886 млн, жінки – 27,737 млн.

Також в Україні змінилася очікувана тривалість життя. У 1991 році для чоловіків вона складала близько 64,6 років – у 2015 збільшилася до 66,3, а для жінок 74,2 і 76,3 років відповідно. Як правило, жінки більше турбуються про стан здоров’я та частіше відвідують лікаря, чим і пояснюється подібна різниця на їх користь.

В Україні прослідковується загальноєвропейська тенденція – старіння населення. За 25 років фактично не змінилася кількість осіб, яким за 60 років: 9,631 млн літніх людей у 1991 році в противагу 9,417 млн у 2016. У той же час зафіксоване скорочення кількості неповнолітніх: у 1991 році в країні було 13,225 млн дітей, зараз – 7,614 млн.

У 1991 році народилося 630 тисяч немовлят, у 2015 – 411 тисяч. Найгірші показники були в 1993 році, коли на світ з’явилося 376,5 тисяч дітей. Зменшилася смертність дітей до року – з 13,7 до 7,9 на тисячу народжених.

Якщо на початку 90-х років жінки частіше народжували у віці 20-24 років (156,9 дітей на тисячу жінок) і порівняно менше в 25-29 років (82,4), то зараз показники на відносно однаковому рівні. У 20-24 р. – 92,3; в 25-29 р. – 91,8 народжених на тисячу матерів відповідного віку.

Щодо смертності населення, 2005 рік був найкритичнішим – померло 782 тис. людей, у 1991– 669 тис. осіб, у 2015 - 594 тисячі.

Що впливає на тривалість життя? За даними ВООЗ, вагомими чинниками впливу є шкідливі звички. Потрібно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, не зловживати спиртними напоями, не палити та слідкувати за своїм здоров’ям.

Хоча Україна завжди займала високі сходинки в рейтингу Європи за кількістю населення, з 1991 року місце нашої країни на демографічній карті світу не стабільне. Загальновідомий факт, що після 1993 року кількість громадян невпинно зменшується. І зараз, у 25-річчя незалежності, населення складає близько 42,7 мільйона чоловік.

Найбільш урожайні і неурожайні роки в Україні. Інфографіка

Родючі землі – це найбільше багатство України. Але безсніжна зима і бездощова весна негативно позначається на урожайності. Експерти прогнозують, що урожайність 2020 року дещо зменшиться, але це не завдасть жодних загроз продовольству України.

Укрінформ вирішив пригадати найбільш урожайні і неурожайні роки по основних сільськогосподарських культурах.

Найбільший урожай зернових і зернобобових було зібрано у 2019 році в обсязі 75143 тисячі тонн, а середня врожайність склала 49,1 ц/га.

Найменший урожай зернових і зернобобових було зібрано у 2003 році в обсязі 20234 тисячі тонн, а середня врожайність склала 18.2 ц/га.

Найбільший врожай буряку цукрового фабричного було зібрано у 1991 році в обсязі 36168 тисяч тонн, а середня врожайність склала 234 ц/га.

Найменший врожай буряку цукрового фабричного було зібрано у 2009 році в обсязі 10068 тисяч тонн, а середня врожайність склала 315 ц/га.

Найбільший урожай соняшнику було зібрано у 2019 році в обсязі 15254 тисячі тонн, а середня врожайність склала 25.6 ц/га.

Найменший урожай соняшнику було зібрано у 1994 році в обсязі 1569 тисяч тонн, а середня врожайність склала 9.1 ц/га.

Найбільший урожай картоплі було зібрано у 2011 році в обсязі 24248 тисяч тонн, а середня врожайність склала 168 ц/га.

Найменший урожай картоплі було зібрано у 1999 році в обсязі 12723 тисячі тонн, а середня врожайність склала 82 ц/га.

Найбільший урожай овочевих культур було зібрано у 2012 році в обсязі 10017 тисяч тонн, а середня врожайність склала 199 ц/га.

Найменший урожай овочевих культур було зібрано у 1996 році в обсязі 5070 тисяч тонн, а середня врожайність склала 112 ц/га.

Найбільший урожай плодових та ягідних культур було зібрано у 2018 році в в обсязі 2571 тисяча тонн, а середня врожайність склала 128.4 ц/га.

Найменший урожай плодових та ягідних культур було зібрано у 1999 році в в обсязі 766 тисяч тонн, а середня врожайність склала 19.2 ц/га.

35 млн осіб

Блог вчителя географії Бедик Лариси Сергіївни

Все для 8-х класів