Географічний словник

А

Агломерації - тісно пов'язані між собою угруповання поселень.

Антициклон - замкнута область з високим тиском у центрі. Повітря в антициклоні рухається за годинни­ковою стрілкою в Північній півкулі, а в Південній півкулі - проти го­динникової стрілки.

Антропогенні комплекси - природні комплекси, значно змінені госпо­дарською діяльністю людини.

Архейська ера - відтинок часу в істо­рії Землі, 2700-3800 млн років тому.

Архіпелаг - група близько розташо­ваних островів.

Атмосферна циркуляція система горизонтальних потоків повітря в атмосфері Землі.

Атмосферний фронт - перехідна зона, де взаємодіють різні за властивос­тями повітряні маси.

Атоли - коралові острови кільцеподіб­ної форми з мілководною лагуною посередині.

Б

Багаторічна мерзлота постійно мерзлий шар землі.

Біологічні ресурси - усі живі організ­ми, які може використати людина.

Болото - надмірно зволожена ділян­ка суходолу із шаром торфу понад 30 см.

В

Ваді (уеди) - сухі річкові долини, де вода може з’являтися лише зрідка (періодично).

Висотна поясність закономірна зміна природних зон з висотою.

Вітрові хвилі - коливання води, зумовлені вітром.

Водна маса - великий об’єм води, що відрізняється температурою і солоністю.

Водні ресурси - води Землі, придат­ні для використання в господар­стві.

Всесвітній час - час Гринвіцького меридіана.

Вулкан - вихід речовини мантії на земну поверхню.

Г

Гарячі джерела - виходи на земну поверхню підземних вод, пов’язані з вулканізмом.

Гейзер - джерело, яке викидає фон­тани гарячих підземних вод, що пов’язано з вулканізмом.

Географічна оболонка (ГО) оболонка Землі, в якій тісно взаємопов’язані й взаємодіють гідросфера, біосфера, атмосфера (до озонового шару) та частина літосфери.

Географічні пояси - найбільші зо­нальні комплекси, що простяга­ються переважно в широтному напрямку і змінюються від еква­тора до полюсів.

Гілея («ліс») - вологі ліси в приекваторіальних районах. Характеризу­ються багатим видовим складом, багатоярусністю.

Глибоководні жолоби - найглибші частини Світового океану.

Господарська діяльність людини діяльність, спрямована на отри­мання корисної продукції.

Ґ

Ґрунтові ресурси - різноманітні ґрунти, які можуть бути викорис­тані або використовуються в зем­леробстві.

Д

Дельта - низовина, що утворюється в гирлі річки завдяки її наносам; за обрисами нагадує грецьку літеру «дельта» (А).

Е

Екологічна криза - зміни природного середовища, які почали загрожува­ти існуванню людини на Землі.

Ендеміки («місцеві») - види рослин і тварин, характерні виключно для певної території.

З

Забруднення - привнесення в навко­лишнє середовище не характерних для нього речовин унаслідок госпо­дарської діяльності людини.

Заповідник - територія, що особливо охороняється і де заборонена будь- яка діяльність людини, крім нау­кової.

Затока частина океану, яка глибоко вдається у суходіл, але має вільний зв’язок з океаном.

Землетрус - підземні поштовхи й ко­ливання земної поверхні.

Земельні ресурси - усі землі, які молена використовувати в госпо­дарстві та для розселення людини.

Зональні природні комплекси - комп­лекси, які утворилися насамперед завдяки кліматичним умовам.

Зональність горизонтальна - послі­довна зміна географічних поясів від екватора до полюсів. Зумовлена головним чином нерівномірним розподілом по широті сонячної енергії.

І

Ізотерма - лінія на карті, що з’єднує місця з однаковою температурою.

К

Кайнозойська ера - відтинок часу в історії Землі, розпочалася 70 млн років тому і триває дотепер.

Каньйони - глибокі й вузькі улого­вини.

Карстова печера - печера, утворена внаслідок розчинення природними водами гірських порід (вапняку, гіпсу та інших).

Клімат - багаторічний режим атмо­сферних явищ (погоди) в певній місцевості.

Кліматичний пояс - широтна смуга, що має відносно однорідний клімат.

Кліматологічний фронт - зона взаємодії двох зональних типів повітряних мас.

Крік - тимчасовий водотік або річка, що пересихає, в Австралії.

Л

Лісові ресурси - запаси деревини, плоди та ягоди, інші дари лісу, які використовує або може використати людина.

Літосферна плита - велика ділянка літосфери, що безперервно руха­ється по астеносфері.

Ложе океану - найбільша форма рельєфу Землі, що охоплює більшу частину дна Світового океану; має океанічний тип земної кори.

Льодовик - багаторічне природне рухоме скупчення льоду.

Льодовиковий щит - випуклий ку­полоподібний льодовик, що харак­теризується значною площею та потужністю (більше 1 км).

М

Материк - найбільша частина сухо­долу, оточена з усіх боків океанами й морями.

Материковий схил - частина під­водної окраїни материка, що має материковий тип земної кори і є продовженням шельфу (пересічно до глибини 300-400 м).

Мезозойська ера відтинок часу в іс­торії Землі, 70-185 млн років тому.

Мінеральні ресурси - сукупність різноманітних корисних копалин.

Місцевий час - сонячний час на конкретному меридіані.

Моніторинг («монітор» - той, що нага­дує, попереджає) - система спосте­реження й оцінки стану природного середовища.

Море - частина океану, яка глибоко заходить у суходіл або відокремле­на від океану островами й півостро­вами.

Морські течії - безперервний рух морських вод з одного місця в інше.

Мусон («пора року») - вітер, що влітку дме з океану на суходіл, а взимку, навпаки, із суходолу на океан.

Н

Національний парк - територія, що особливо охороняється державою, тут заборонена господарська діяль­ність, але дозволений обмежений туризм.

Нерудні корисні копалини - це такі, з яких видобувають будь-які міне­ральні ресурси, крім металів.

О

Оазиси - 1. Ділянки з багатою рос­линністю в пустелях, що виника­ють завдяки природному чи штуч­ному зволоженню, зумовлені близькістю річки або ґрунтових вод. 2. Вільні від льоду ділянки в Антарктиді.

Області складчастості - зони взаємо­дії двох літосферних плит, де земна кора зминаєтсья у складки.

Озеро - заповнена водою западина суходолу, безпосередньо не пов’я­зана з морем.

Океан - найбільша частина Світового океану.

Острів - порівняно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена вода­ми океану або моря.

П

Пампа («рівнина», «степ») - субтро­пічні степи на рівнинах Південної Америки.

Пам’ятка природи - цінний з погляду науки об’єкт природи (водоспад, печера, джерело та ін.), що охоро­няється державою.

Палеозойська ера - відтинок часу в історії Землі, 185-570 млн років тому.

Перехідна зона - частина океаніч­ного дна, що має перехідний (від материкового до океанічного) тип земної кори.

Пасати - постійні вітри, що дмуть від тропічної зони високого тиску до ек­ваторіальної зони низького тиску.

Підводна окраїна материка - частина океанічного дна, що має материко­вий тип земної кори.

Пилова буря - підняття та перене­сення сильним вітром у великій кількості часток ґрунту й піску.

Платформа («плоска форма») - ве­лика, відносно вирівняна ділянка земної кори, що не зазнає активних тектонічних рухів.

Повітряна маса - великий об’єм повітря тропосфери з порівняно однаковими властивостями (темпе­ратурою, вологістю, запиленістю).

Поясний час - сонячний час цент­рального меридіана конкретного часового поясу.

Прерія - зональний природний комплекс з високотравною рос­линністю у Північній Америці.

Припливи і відпливи - періодичні ко­ливання рівня води океану, зумовлені силами тяжіння Місяця і Сонця.

Природні зони - великі частини гео­графічних поясів, що закономірно змінюються від екватора до полюсів на основі розбіжностей у співвідно­шенні тепла й вологи.

Природні ресурси - багатства при­роди, що використовує або може використовувати людина.

Природокористування - викорис­тання природних ресурсів люди­ною.

Проміле - тисячна частка будь-якої величини (%о ).

Протерозойська ера відтинок часу в історії Землі, 570-2700 млн років тому.

Протока - відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділян­ки суходолу.

Р

Релікти - види рослин і тварин, що залишилися з давніх часів і зберег­лися донині.

Рифт («тріщина», «розколина») - ве­лика (протяжністю сотні, тисячі і    завширшки десятки кілометрів) розколина земної кори, що фор­мується внаслідок розходження літосферних плит. Характерні вул­канізм та землетруси.

С

Савана - зональний природний комп­лекс з переважанням трав’яного покриву з чагарниками та окреми­ми деревами або групами дерев.

Світовий океан - безперервний вод­ний простір поверхні Землі.

Сельва («ліс») - вологі екваторіальні ліси в басейні Амазонки.

Серединно-океанічний хребет - ве­летенські гірські споруди, що тяг­нуться вздовж рифової зони на дні океану, формуються внаслідок розходження двох океанічних плит.

Складчасті гори - молоді за віком (кайнозойської складчастості) під­няття земної поверхні, де товщі гірських порід утворюють складки у вигляді гірських хребтів та долин.

Складчасто-брилові гори - старі за віком (палеозойсько-мезозойскі) гори, в яких складчасті товщі порід розбиті розколинами на окремі брили різної висоти.

Степ - зональний природний комп­лекс, що характеризується перева­жанням трав’янистої рослинності. На цей час майже повністю розора­ний.

Стокові вітри - постійні, дуже сильні вітри, що дмуть із внут­рішніх районів Антарктиди до узбережжя.

Т

Тайга - хвойні ліси помірного поясу Північної півкулі.

Тайфуп («сильний вітер») - місцева назва ураганів у Південно-Східній Азії.

Тектонічні рухи (від «будівник», «будівництво») - рухи земної кори, зумовлені внутрішніми силами.

Тундра зональний природний комп­лекс, безлісий, з мохово-лишайни­ковим і розрідженим чагарниковим покривом.

У

Урагани - вітри руйнівної сили.

Ц

Циклон - замкнута область з низь­ким тиском у центрі, де повітряні маси переміщуються у Північній півкулі проти годинникової стріл­ки (у Південній півкулі - навпаки).

Цунамі - хвилі, зумовлені землетру­сами й виверженнями вулканів.

Ч

Частина світу - історично сформова­ний підрозділ поверхні Землі, що включає материк та розташовані поблизу нього острови.  

Ш

Шельф частина підводної окраїни материка, що має материковий тип земної кори й поширена пересічно до глибини 200 м.

Шельфовий льодовик - плавучий льо­довик, що частково може опиратися на дно (шельф). Найхарактерніші для берегів Антарктиди.

Щ

Щит платформи - ділянка криста­лічних порід фундаменту, що вихо­дять з-під осадових порід.